Андріївські вечорниці

13 грудня класовод 4 класу Савчук Людмила Сергіївна провела Андріївські вечорниці. Під час свята учні мали нагоду погадати за давніми звичаями, відкусити калиту - хлопці, а дівчата кусали бублики.

Свято Андрія Первозванного вважається найбільшим передноворічним святом, яке відзначається ще з часів Русі 13 грудня. Андрій Первозванний входив в число 12-ти апостолів Христа, згідно з переказами, був братом апостолу Петру і був покровителем жителів України, Росії та Шотландії. Напередодні цієї дати прийнято збиратися на Андріївські вечорниці — ворожіння, з якими пов'язано безліч неординарних звичаїв.

• За традицією, в цей вечір і ніч хлопці робили різноманітні дрібні капості дівчатам (викрадали і ховали предмети одягу, прикраси). З настанням темряви хлопці лякали їх на вулицях або стукали у вікна, говорячи на різні лади, намагаючись таким чином звернути на себе увагу.
• Дівчата ж в цей час займалися таємним обрядом — проводили ворожіння на судженого і на результат майбутнього сімейного життя. Іноді дійством керувала заміжня і щаслива у сімейному житті ворожка, але найчастіше дівиці виступали в ролі ворожок самостійно. Щоб дізнатися ім'я нареченого, дівчатам було приписано кидати знятого з ноги червоного чобота, — якнайдалі через голову. Кинуте взуття уважно розглядали, оскільки вважалося, що суджений прийде в будинок з того боку, куди вказує носок чобітка.
• Не менш знамениті гадання з використанням кільця, скрученої з паперу квітки, ляльки і гілочок мирти. На всіх цих предметах ворожка робила замовляння, а потім пропонувала дівчатам по черзі тягнути жереб. Важалось, що та, яка витягне із загальної маси кільце, — незабаром вийде заміж.
• Ворожіння з використанням дзеркал різної величина — ще один спосіб дізнатися свою долю. Дзеркала ставили навпроти один одного, а між ними встановлювали 3 запалені свічки. Дівчина сідала між дзеркалами і довго вдивлялася в відображення свічок. Вважалося, що так в дзеркалах можна побачити коридор свічок, а в ньому — і свого судженого.

Андріївські вечорниці супроводжувалися веселими співами, довгими дівочими посиденьками, знайомствами і заграваннями молоді. Вечорниці тривали всю ніч, оскільки наступного разу молоді люди могли поспілкуватися тільки на гуляннях напередодні Різдва.

Сучасні вечорниці — що змінилося

Андріївські забави в багато чому дійшли до теперішнього часу без особливих змін, особливо весело їх святкують в Карпатах, де сама природа сприяє цьому. Однак, сучасність все ж внесла свої корективи у свято Андрія.

Дівчата, які вирішили влаштувати посиденьки на Андрія, найчастіше збирають компанії не вдома, а, наприклад, в затишних кімнатах готелів або котеджів. Такий підхід легко пояснюється малою площею особистих житлових приміщень і бажанням потрапити у відповідну атмосферу.

Якщо раніше хлопці ніколи не заглядали до дівчат на вогник, а саме ворожіння було таїнством, то зараз молодь часто збирається разом. До ворожіння відносяться жартівливо, а самі вечорниці сприймають як відмінний привід повеселитися перед Новим роком.

З плином часу несуттєво змінюються деякі обряди, однак традиція відзначати свято Андрія жива до сих пір.